Археологічні розвідки в замку Сент-Міклош


З 5 по 10 серпня 2019 року в замку під керівництвом методиста Закарпатського центру туризму, краєзнавства, екскурсій і спорту учнівської молоді Олександра Дзембаса було проведено археологічну розвідку. Юні археологи, а це 8 найактивніших гуртківців ЗЦТКЕСУМ, на практиці освоювали всі непрості ази цієї багатогранної науки. Програма розвідки передбачала ознайомлення учнів з попередніми результатами розкопок у Чинадіївському замку, посильну допомогу адміністрації Сент-Міклоша в облаштуванні парку, підготовку робочого інструменту до наступної археологічної розвідки у Невицькому замку. Учасники групи розташовувались у наметах на замковій території неподалік річки Латориця. Хлопці та дівчата в археологічних розвідках використовували свої знання, здобуті під час навчання в гуртку. Олександр Васильович, окрім археологічних цікавинок, надавав чимало історичних відомостей в усіх питаннях, що стосувалися замків Закарпаття.  Також в Чинадієві було проведено і своєрідну рекламну компанію щодо залучення місцевої шкільної молоді до роботи Школи юного археолога та здійснено набір у гуртки юних археологів на прийдешній 2019/2020 навчальний рік. Хоч погодні умови в останні дні перебування гуртківців у  замку Сент-Міклош трохи дошкуляли повноцінній археологічній розвідці, проте вся запланована робота врешті була виконана повністю.  

Як експедиція юних археологів у старовинному замку Сент-Міклош працювала

Згідно з наказом Закарпатського центру туризму від 26.06.2015 №77 та наказом МОН України від 06.04.2015 №400 «Про затвердження плану всеукраїнських і міжнародних організаційно-масових заходів з дітьми та учнівською молоддю на ІІ півріччя 2015 року за основними напрямами позашкільної освіти» у замку Сент-Міклош (смт Чинадієво, Мукачівський район, Закарпатська область) з 1.07.2015 по 28.08.2015 проведено Всеукраїнську «Школу юного археолога». Робота «Школи» відбувалася на базі Міжнародної волонтерської молодіжної еколого-археологічної експедиції «Замки Закарпаття». Організатором і координатором виступив Закарпатський центр туризму, краєзнавства, екскурсій і спорту учнівської молоді (відповідальний Дзембас О.В.).

Під час роботи експедиції широко були задіяні можливості міжвікової педагогіки (забезпечувався постійний робочий та побутовий контакт між учнівською, високоінтелектуальною студентською молоддю та професорсько-викладацьким складом вищих навчальних закладів і волонтерів з інших країн світу (спільна робота, екскурсії, дозвілля тощо). Здійснювалася практична робота на пам’ятці «Чинадіївський замок». Проводилися екскурсії, організовувалися тематичні вечори, зустрічі з цікавими людьми (письменниками, митцями, науковцями).

Щоденна програма була насиченою: робочий день на пам’ятці складав 4-5 годин (залежно від погодних умов та поставлених поточних завдань): з 8.00 до 13.00. Після обіду змістовний відпочинок (екскурсії, спортивні ігри, зустрічі, лекції, майстер-класи з організації туристського побуту). Після вечері участь волонтерів у заходах замку Сент-Міклош (факельні екскурсії, концерти камерної музики, літературні вечори, тематичні ігри). Учасниками «Школи юного археолога» були: група студентів та дітей з м. Маріуполь (керівник – В’ячеслав Забавін); група студентів угорського відділення Ужгородського національного університету (керівник – Рихард Міговк); група гуртківців Закарпатського центру туризму с. Приборжавське (Іршавський район), та м. Ужгорода (керівник – Андрій Світлинець); група гуртківців Київського міського центру туризму (керівник – Наталя Смалюга); група гуртківців Закарпатського центру туризму з м. Рахова (керівник – Антон Візавер) та Міжнародна група волонтерів організації СВІТ – Україна (представники України, Франції, Чехії, Великобританії, Польщі).

Членами Школи проведено чимало корисної роботи: на прилеглій до замку території очищено канал-колектор, здійснено реальну допомогу в спорудженні парку біля замку Сент-Міклош, продовжено роботу з очистки підвальних приміщень (у паркову зону переміщено близько 100 куб. метрів ґрунту. Під час цієї роботи з метою недопущення руйнації культурних шарів використовувалися археологічні методи. З допомогою науковців Київського національного університету знайдено місце розташування замкового колодязя, який було повністю розкопано і розчищено від сміття (він був засипаний приблизно у 1960 році). Наразі він у робочому стані. Продовжено очисні роботи біля місця, де є підозра на існування одного із зовнішніх замкових бастіонів.

Силами громадської організації «Дитячий альпійський рух України» проведено спортивне свято (майстер-класи з керування байдарками, стрільба з гвинтівки та лука). Для учасників експедиції, силами активу, проведено 12 екскурсій (м. Ужгород, Невицький замок, м. Мукачево, озеро Синевир, лінія Арпада, палац Шенборнів). Здійснено зустрічі з науковцем Київського національного університету ім.Т.Г.Шевченка Сергієм Рижовим, письменником Олександром Гаврошем, відомим закарпатським мандрівником Голтисом, науковцями УжНУ Сергієм Федакою та іншими, науковцем Закарпатського краєзнавчого музею Йосипом Кобалем. Також проводилися зустрічі з відомими закарпатськими митцями й орендарями Чинадіївського замку Йосипом та Тетяною Бартошами. Проведено лекції з проблем збереження пам’яток замкової архітектури (Олександр Дзембас), спортивні ігри (футбол, волейбол, стрільба з лука тощо). Апогеєм майстер-класу з організації туристичного побуту стало спорудження похідної польової бані учасниками Рахівської групи (керівник А.Візавер). Для кожної групи проведено святкову урочисту посвяту в археологію, приурочену до Дня археолога. Здійснено постійне відвідування урочистих заходів замку Сент-Міклош. За словами одного із волонтерів із Маріуполя, заходів тут було більше, «…ніж у нас за рік».

У рамках експедиції регулярно проводився міжрегіональний і міжнародний невимушений контакт учасників та постійне спілкування з відвідувачами замку. Почуття патріотизму і своєї значущості переповнювало молодих волонтерів.

Подібна форма роботи потребує поширення й на інших пам’ятках і в інших регіонах України. На жаль, подібні заходи не можуть охопити одночасно значну кількість учасників на одній пам’ятці, адже це несе загрозу практичного вихолощення змісту роботи на пам’ятці. Прикрим є й те, що керівник експедиції не отримав дозвільних документів (відкритого листа) та дозволу Міністерства культури, що значно обмежувало можливості експедиції щодо практичних робіт на пам’ятці (проводити археологічні розкопки). Учасники вимушені були обмежуватися підготовчими роботами і прибиранням сучасних нашарувань. Проблема потребує вирішення. Олександр Дзембас, керівник експедиції, методист Закарпатського центру туризму